Не вір дощу, який пішов у січні,
Зима жартує з тими, хто не спить
А на землі шматки минулорічні
Під ними далі пил тисячоліть.
Що завтра буде, то ніхто не знає
Снігів білина чи небес блакить,
За хмарами чи просто за Дунаєм
Де нас чекає щастя світла мить,
А ми бредемо кругом на навколо,
І мокнемо під краплями дощу,
Питаючи, що буде та доколе,
У каменів та у свого плащу.
То пізна осінь чи весна, що буде
Не вір дощу, він знову обмане
Лиш вір теплу, що в грудях є у людях
Усе мине, лиш думка не мине.
****
Не верь январскому теплу,
Дождю не верь и грому,
Кто-то останется в углу,
Кто доберется дома,
Подумает кто обо мне
На берегу Дуная
Где календарь другой в стране
За три шага до рая
А дождь он перейдёт в пургу
Как в январе бывает
Чего ни вам и не врагу
Никто не пожелает.